П’ятниця, 17.08.2018, 08:08
Вітаю Вас Гість

Деякі аспекти організаційно-педагогічної діяльності керівників шкіл щодо сприяння успішній адаптації молодих педагогів до професійної діяльності

Процес адаптації молодих учителів до навчальної діяльності значною мірою залежить від того, хто буде поруч із молодим учителем, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішення в складних ситуаціях, повірити у власні сили.
Запропонований матеріал дасть можливість заступникам директорів шкіл творчо використати рекомендації при визначенні змісту та виборі дієвих форм методичної роботи з вчителями-початківцями.
Переступаючи поріг школи, молодий спеціаліст сподівається реалізуватися в ній як фахівець. Чи підготовлений він до роботи з учнями? Як зорієнтуватися в школі? Що робити для вдосконалення навчально-виховного процесу? Врешті-решт, у кого про що запитати?
Перша зустріч керівників школи з молодим учителем значною мірою визначає всю наступну роботу. Саме під час цієї зустрічі молодий педагог має відчути, що його чекали в педагогічному колективі, що він потрібен школі. Завдання керівників школи - ознайомити початківця з історією школи, її традиціями, з’ясувати його плани, уявлення про майбутню роботу. Перша бесіда закладає підґрунтя для наступних професійних контактів. Вона повинна показати молодому вчителю, що він може розраховувати на доброзичливість і кваліфіковану підтримку. Варто розробити в школі спеціальний ритуал зустрічі молодих учителів. Педагогічний колектив – це друга школа молодого вчителя, школа формування його майстерності, творчої індивідуальності.
Особливу увагу слід приділити питанням організації стажування. Адже процес адаптації молодих учителів до навчальної діяльності значною мірою залежить від того, хто буде поруч із молодим учителем, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішення в складних ситуаціях, повірити у власні сили. Педагогічне наставництво дає можливість управляти процесом професійного становлення молодого педагога, допомагає досвідченому вчителю працювати з молодим спеціалістом у тісному контакті, за якого передача останнім знань, умінь і навичок, їхніх професійних здібностей, набуття педагогічної майстерності є найбільш ефективними
Відповідну роботу необхідно здійснити з питань добору та навчання тих, кому доручається керівництво стажуванням молодих учителів. В області нагромаджено досвід керівництва стажуванням і наставництва молодих спеціалістів кращими учителями-методистами, старшими учителями, учителями вищої категорії.
Дирекція школи повинна провести з ними співбесіди, в ході яких ознайомити зі змістом діагностичної анкети, анкетними даними особової справи молодого спеціаліста; організувати семінар-практикум, де розглянути такі питання:
- складання орієнтовного індивідуального плану вчителя-стажиста;
- зміст і форми роботи наставника зі стажистом;
- формування навичок аналізу та самоаналізу уроку;
- форми і методи впровадження досягнень психолого-педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду в практику діяльності молодого вчителя;
- методика складання проекту підсумкової характеристики вчителя-стажиста;
- обмін досвідом звітування тощо.
На допомогу наставникам дирекція школи має розробити низку пам’яток, виходячи з умов діяльності педагогічного колективу, педагогічної майстерності вчителів-наставників, контингенту учнів, умов функціонування навчального закладу і т. ін.
Зміст і форми роботи наставника з молодим учителем:
• складання індивідуального плану роботи молодого вчителя з урахуванням його потреб і можливостей;
• взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням;
• спільні відвідування уроків досвідчених колег і ретельний їх аналіз;
• спільне складання календарно-тематичних планів, конспектів уроків;v
• допомога молодому вчителю у розробці уроків, позакласних заходів;
• надання молодому вчителю рекомендацій щодо самоосвіти;
• ознайомлення молодого вчителя з науково-популярною літературою;
• обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших вчителів;
• допомога у роботі з “важкими” дітьми та їх сім’ями;
• залучення молодих вчителів до методичної, громадської роботи.
Період стажування молодих вчителів умовно ділиться на три етапи: ознайомлювальний, основний, заключний.
Ознайомлювальний етап стажування охоплює період від середини серпня до кількох навчальних тижнів. У процесі взаємного знайомства стажиста з керівниками школи, колегами, учнями і батьками перед ним ставляться цілі й завдання майбутньої діяльності, складається індивідуальний план стажування – головний документ, навколо якого будується спільна праця стажиста і наставника.
Другий етап – період із середини жовтня до травня. Він має на меті зміцнити активну соціально-професійну позицію стажиста через розвиток його творчої самостійності; посилити навчальну функцію стажиста.
Наставництво передбачає не лише навчання молодих педагогів, а й забезпечує їхню професійну адаптацію, формує в них прагнення підвищувати науково-теоретичний рівень і професійну майстерність.
На цьому етапі перед молодими спеціалістами стоять завдання:
оволодіти практичними навичками, необхідними для педагогічної діяльності;
сформувати вміння застосовувати теоретичні знання, набуті під час навчання у ВНЗ, у конкретній практичній діяльності;
вивчити перспективний педагогічний досвід з викладання свого предмета, засвоїти різноманітні методи навчання;
набути та вдосконалити педагогічні навички виховної роботи з дітьми.
В цей період великого значення має знання наставниками можливостей, сильних і слабких сторін діяльності вчителя-початківця, а також уміння аналізувати хід і результати діяльності, формувати на основі аналізу конкретні завдання, рекомендації та поради молодим вчителям.
Наставники повинні вести спостереження і систематично аналізувати ріст педагогічної майстерності своїх підлеглих, вносити необхідні корективи у свою роботу.
Особливу роль у навчанні фахівця відіграють відкриті уроки та позакласні заходи наставника. Обговорення відвіданих уроків і позакласних заходів – серйозна школа професійного зростання молодого педагога.
Заключний етап стажування – травень і початок червня. Він передбачає підбиття підсумків роботи стажиста. Це короткий, але дуже важливий етап у житті школи та молодого спеціаліста. Він дозволяє не тільки виявити рівень підготовки стажиста, а й намітити перспективи подальшого росту його професійної майстерності
Індивідуальне наставництво розглядається як важливий напрям роботи досвідчених учителів в удосконаленні педагогічної майстерності молодих педагогів.
У практику методичної роботи ввійшли місячники молодого вчителя, які передбачають:
- співбесіди;
- анкетування молодих учителів “Сучасний урок”;
- нарада з молодими вчителями “Сто порад учителю”;
- ознайомлення з роботою молодих учителів (відвідування уроків наставниками, дирекцією школи);
- надання індивідуальної методичної допомоги;
- взаємовідвідування уроків (молодий спеціаліст – вчитель-наставник);
- консультпункт “Запитуй – відповідаємо”;
- дискусія “Обережно: дитина!”;
- огляд методичної літератури;
- позакласна робота з предмета: олімпіади, конкурси, КВН;
- аукціон методичних ідей;
- відвідування відкритих уроків, позакласних заходів;
- випуск тематичних методичних бюлетенів, шкільних газет;
- тематична виставка “Впроваджуємо спадщину В.О.Сухомлинського”;
- змагання “Шукаємо таланти”;
- конкурс “Наші захоплення”;
- методична оперативна нарада “Про підсумки проведення місячника молодого вчителя”.
Набуває поширення й така форма керівництва роботою молодих педагогів, як участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер-класу.
Навчання в майстер-класі ґрунтується на передачі вчителем особистого досвіду. Учитель, який веде заняття в майстер-класі, повинен вміти не тільки узагальнювати особистий педагогічний досвід, а й володіти методикою передачі його іншим. Учитель розробляє тематику занять, використовуючи такі форми організації навчання, як відкриті уроки, лекції, семінари, практичні заняття з проектуванням педагогічної діяльності, індивідуальні та групові консультації, уроки-панорами, моделювання тощо.
Робота з молодим спеціалістом має бути систематичною та спрямованою на забезпечення вдосконалення всіх компонентів готовності вчителя до навчально-виховної діяльності, в результаті чого зростає її рівень та ефективність.
Сучасному молодому вчителю потрібна конкретна допомога в підвищенні його психологічної культури та педагогічного мислення. Вміння психологічно обґрунтувати зміст навчальних програм з кожного предмета, практичне оволодіння знаннями психологічних механізмів навчальної роботи, методикою психолого-педагогічних спостережень за процесом розвитку особистості учнів, діагностико-прогностична діяльність значною мірою залежать від сформованості в учителя психологічної готовності до навчально-виховної роботи.
Роботу з молодими вчителями необхідно організувати так, щоб навчити його (за визначенням Б.Тевліна):
проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічний процес, спрямовувати навчальну діяльність учнів на основі психологічних уявлень;
перетворювати наукову інформацію у навчальний матеріал, доступний розумінню учнів, пробуджувати інтерес до навчального предмета, розвивати творчу активність школярів;
спостерігати, сприймати психологічний стан дітей, визначати особливості стосунків у дитячому колективі, здійснювати моніторинг;
здійснювати емоціонально-вольовий вплив на дітей, виявляючи організованість, цілеспрямованість, стійкість, самостійність, ініціативність;
ставити завдання, інструктувати дітей, координувати їхню діяльність, співробітничати у навчальному процесі;
регулювати взаємини з дітьми, їхніми батьками, колегами, керівниками;
зовнішньо виражати емоції (мімікою, жестами, тоном), мати лінгвістичні здібності, які полягають у правильній артикуляції, дикції, багатстві усної мови;
засвоювати і поповнювати знання, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, визначати головне, логічно мислити, використовувати дедуктивні та індуктивні методи мислення;
вивчати особливості учнів, окремих груп, колективів, фактори впливу на хід навчально-виховного процесу;
брати участь у експериментальній, творчій роботі, аналізувати результати, ступінь ефективності.
Результативною формою роботи з молодими спеціалістами є школа молодого вчителя.

Форма входу
Корисні посилання
Національна дитяча гаряча лініяНаціональна гарча лінія
Календар
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Наше опитування
Оцініть мій сайт
1. Відмінно
2. Добре
3. Непогано
4. Жахливо
5. Погано
Всего ответов: 155
Друзі сайту
Статистика

Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0