П’ятниця, 17.08.2018, 08:09
Вітаю Вас Гість

Основними напрямками роботи школи молодого вчителя можна вважати:
1. Здійснення заходів з поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міністерства освіти і науки України.
2. Вивчення теорії, практики та методики виховання, психології, етики, аналіз програмних документів з питань виховної роботи, формування у молодих учителів фахових умінь і навичок.
3. Поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів.
4. Науково-методична робота з вивчення узагальненого перспективного педагогічного досвіду, визначення шляхів його творчого використання.
5. Здійснення заходів щодо підвищення освітнього, науково-методичного та культурного рівня молодого вчителя.
6. Організація проведення семінарів, оглядів, конкурсів, екскурсій, вечорів відпочинку, спортивних змагань тощо.

Перед школою стоять завдання:
ознайомити молодого спеціаліста з історією розвитку освіти в області, районі, школі;
привернути увагу слухачів до вивчення науково-педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського;
надати допомогу у формуванні вмінь застосовувати теоретичні знання, отримані під час навчання у ВНЗ, у конкретній практичній діяльності;
сприяти набуттю молодими вчителями практичних навичок, необхідних для практичної роботи;
ознайомити із сучасними засобами навчання, сприяти засвоєнню методики їх використання;
ознайомити із сучасними нетрадиційними методами і прийомами навчання, формами організації навчальної діяльності дітей на уроці, новими педагогічними технологіями;
ознайомити молодих учителів з перспективним педагогічним досвідом;
надати можливість обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших учителів;
організувати творчу зустріч із досвідченими вчителями – носіями перспективного досвіду;
поступово залучати молодих педагогів до науково-дослідницької, експериментальної та пошукової діяльності з питань педагогіки, психології, окремих методик викладання;озброїти молодих спеціалістів навичками самомоніторингу своєї навчально-виховної діяльності, моніторингу та аналізу рівня навчальних досягнень учнів, їхнього загального розвитку та вихованості.

Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя є цілеспрямована й систематична самоосвіта.
“Удосконалення педагогічної майстерності ? це передусім самоосвіта, особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення власної культури праці і в першу чергу культури мислення. Без індивідуальної думки, без допитливого погляду на власну працю неможлива ніяка методична робота”, ? стверджував В.О.Сухомлинський у своїй праці “Сто порад учителеві” (К.: Радянська школа, 1988. - С.137).
Якщо учитель після вузу не поповнюватиме своїх знань, він неминуче втратить фахову майстерність і авторитет в очах своїх учнів. Давно минули ті часи, коли вчитель був для учня чи не єдиним джерелом інформації, незаперечним авторитетом. Сьогодні арсенал джерел інформації значно збільшився. Учителю необхідно не тільки глибоко володіти знаннями, але й уміти їх передати своїм учням.
Іншою важливою професійною якістю особистості вчителя є його методична вправність, під якою треба розуміти постійний творчий пошук, безперервне удосконалення своїх знань і майстерності. Діяльність учителя відбувається в умовах, які змінюються, тому йому постійно доводиться шукати нові, більш ефективні форми й методи навчання і виховання, систематично працювати над удосконаленням педагогічної майстерності.
Наслідуючи В.О.Сухомлинського, необхідно прагнути того, щоб через три – п’ять років після закінчення вузу молодий спеціаліст знав удесятеро більше, ніж на початку своєї педагогічної діяльності, щоб йому не загрожувало “духовне закостеніння”, а учням – “нудне зубріння”.
Вдумливий, творчо працюючий учитель повинен здійснювати самоаналіз своїх уроків і позакласних заходів за день, тиждень, семестр, навчальний рік, що дає змогу виявити як недоліки своєї роботи, так і внутрішні резерви.
Василь Олександрович говорив: “Чим більше ви вивчаєте й спостерігаєте досвід своїх старших колег, тим необхідніші вам самоспостереження, самоаналіз, самовдосконалення, самовиховання. На основі самоспостереження, самоаналізу у вас народжуватимуться власні педагогічні ідеї” (“Сто порад учителеві. – К.: Радянська школа, 1988. – С.137).
Організаційним центром методичної роботи з молодими педагогами є шкільний методичний кабінет. Обладнуючи його, особливу увагу необхідно звернути на те, щоб всі наявні матеріали були розміщені зручно, естетично оформлені, мали чітку систематизацію. У методичному кабінеті на допомогу молодим вчителям у їхній самоосвітній діяльності формується банк матеріалів: списки рекомендованої для самостійного опрацювання літератури, різні варіанти планів із самоосвітньої роботи, тексти доповідей, зразки рефератів за наслідками самоосвітньої роботи, зразки конспектів, тез, планів науково-методичних джерел, новинки психолого-педагогічних джерел, підшивки педагогічних газет, журналів.
У методичному кабінеті слід розмістити матеріали науково-практичних конференцій, шкільної педагогічної “скарбниці”, в якій зібрати методичні розробки досвідчених учителів школи, що мають звання “вчитель-методист” та “старший вчитель”; методичну літературу, матеріали досвіду учителів-новаторів України.
У внутрішньошкільній методичній роботі з молодими вчителями вагому роль відіграє огляд психолого-педагогічної та науково-методичної літератури. Ця форма роботи дає змогу оперативно, систематично, в лаконічній формі доводити до молодих педагогів важливу інформацію.
Робота з молодими спеціалістами спрямована на стимулювання сумлінної результативної роботи, інтересу до творчості. Їх запрошують на уроки до колег, залучають до аналізу власної роботи, заохочуючи свободу висловлювань, вільний обмін думками. Це сприяє прагненню до самовдосконалення. Педагоги беруть участь у різних конкурсах, фестивалях, науково-практичних конференціях спочатку як слухачі, а потім – як активні учасники.
Суттєвим елементом в організації методичної роботи з молодими спеціалістами визнане групове та індивідуальне консультування, основним завданням якого є надання допомоги у самостійному вивченні певного складного для них питання. За своїм змістом вони можуть бути теоретичними або практичними, перевага надається індивідуальному консультуванню.
Значну увагу необхідно приділяти питанням педагогічної етики та розвитку педагогічної техніки. Молоді вчителі, які не мають досвіду роботи з дітьми, дуже прямолінійні, легко збуджуються, підвищують на дітей голос. Діти відповідають неповагою, виникає емоційний бар’єр, який заважає нормальній роботі. За будь-яких обставин учитель не повинен виходити з рівноваги, втрачати “педагогічне обличчя”.
Професійному становленню молодого вчителя сприяє добре налагоджена система внутрішньошкільного контролю за його роботою, при цьому перевагу слід надавати оглядовому та запобіжному контролю. Оглядовий контроль, необхідний для загального ознайомлення із професійним рівнем роботи молодого вчителя, слід проводити після 2-3 тижнів його роботи в школі шляхом відвідування 3-4 уроків з однієї теми. Це дає можливість оцінити рівень майстерності педагога, ефективність організації навчально-виховного процесу. Мета запобіжного контролю, який доцільно проводити у жовтні, – визначити можливі помилки у подальшій роботі вчителя і намагатися запобігти їм.
У квітні рекомендується перевірити, як молодий учитель працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході здійснення оглядового та запобіжного контролю.
Мета контролю – підтримати молодого вчителя на перших етапах його роботи. Позитивне такого підходу до оцінювання полягає в тому, що у молодого вчителя формується впевненість у собі, своїх можливостях досягти успіху.
Але який би вид контролю не використовувався, основою є доброзичливе ставлення до вчителя, закріплення успіхів, позитивних наслідків у роботі, а головне – педагогічно грамотний аналіз та рекомендації, які допомагають вчителеві повірити у себе і стимулюють його до підвищення рівня педагогічної майстерності.
Свою місію керівника школи слід вбачати в тому, щоб, як радив В.О.Сухомлинський, “зробити кожного вчителя вдумливим, допитливим дослідником”, озброїти методом самоаналізу, допомогти не лише якомога скоріше осягнути професію вчителя, а й створити індивідуальну творчу лабораторію, забезпечити сприятливі умови для творчої самореалізації.

Форма входу
Корисні посилання
Національна дитяча гаряча лініяНаціональна гарча лінія
Календар
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Наше опитування
Оцініть мій сайт
1. Відмінно
2. Добре
3. Непогано
4. Жахливо
5. Погано
Всего ответов: 155
Друзі сайту
Статистика

Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0