П’ятниця, 17.08.2018, 08:08
Вітаю Вас Гість

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 
з написання і захисту науково-дослідницьких робіт 
учнів-членів МАН України 
   Найважливішою складовою частиною всіх етапів конкурсу Малої академії наук є підготовка та захист наукової роботи. Для переважної більшості школярів саме вона є першою спробою самостійної дослідницької праці, яка багато в чому може визначити майбутнє молодого науковця. 
Як переконливо свідчить існуючий досвід, в процесі своїх наукових пошуків учні мають виконати ряд складних завдань, які породжують певні труднощі. Щоб успішно їх розв'язати, необхідно мати відповідні знання і оволодіти хоча б основними методами наукового дослідження.

І. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО КОНКУРСНОЇ РОБОТИ 
   Приймаючи можливо доленосне для себе рішення про заняття наукової роботою, відразу ж треба зрозуміти, що ця справа буде вимагати вміння викласти свої міркування в письмовій формі та зробити переконливі висновки. 
   Ваша робота повинна бути оригінальним твором з елементами наукового дослідження, тобто містити щось нове, в порівнянні із уже написаним. Звичайно, відразу важко зробити якесь відкриття чи виявити досі невідомі науці факти. Але потрібно прагнути до того, щоб з позицій сучасного підходу проаналізувати минулі події, чи може розглянути вже відоме з іншого боку, аргументовано обґрунтувати свою власну думку.

II. ВИБІР ТЕМИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 
   Вирішивши займатись науковою працею необхідно перш за все вдало обрати тему дослідження. Це важливе відповідальне завдання, від правильного вирішення якого в значній мірі залежить успішне завершення роботи. Щоб вірно обрати її тему, необхідно врахувати наступне: 
- тема повинна бути для Вас цікавою; 
- вона повинна бути актуальною; 
- важливим критерієм при виборі теми є доступність джерел (документальних матеріалів та спеціальної літератури); 
- тема повинна бути якомога більш конкретною (потрібно чітко визначити хронологічні рамки, регіон та предмет дослідження і торкатись певного питання). 
   Деякі учні обирають дуже широкі теми, які охоплюють глобальні історичні проблеми або занадто тривалий хронологічний період великого регіону. В такому випадку дуже важко розкрити тему, а до­слідження, здебільшого, має реферативний характер і не отримує високої оцінки. Слід звернути увагу на ступінь вивчення даної проблеми в історичній літературі. 

III. СКЛАДАННЯ БІБЛІОГРАФІЇ, ПЛАНУ ОПРАЦЮВАННЯ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
 1.Після обрання теми наукового дослідження потрібно приступити до складання бібліографії роботи - так називається перелік досліджених джерел та літератури. 
 2.Всі виявлені праці та опубліковані джерела потрібно занести на бібліографічні картки, як це зроблено в бібліотечному каталозі. Можна складати весь список літератури на одному аркуші, але з окремими картками працювати зручніше. 
 3.Складання плану починається вже з вибору теми і завершується після збору фактичного матеріалу: 
  3.1.Перший орієнтований варіант плану виникає з самого початку роботи( конкретність, точність, уникати широких неконкретних визначень та двозначних тлумачень; 
  3.2.Продумайте назву 3-5 розділів плану, які в свою чергу можна розбити на параграфи. Бажано заздалегідь передбачити кількість сторінок та на той чи інший розділ, адже це допоможе витримати пропорційність викладу (загальний об'єм роботи повинен мати 24-26 сторінок без додатків). 
 
ІV.СТРУКТУРА РОБОТИ 
   Структура роботи визначається її змістом і служить поставленій меті.Вона має включати такі структурні елементи: план, вступ, кілька розділів з їх назвою, висновки, список використаних джерел та літератури і додатки. 
   ВСТУП (10-15 % від загального об'єму роботи) повинен складатися с таких елементів: 
1. Актуальність теми. 
2. Короткий Історіографічний огляд даної проблеми. 
3. Стисла характеристика використаних джерел. 
4. Визначення головної мети і завдань роботи з обґрунтуванням її хронологічних рамок 
5. Вказівку на практичне знання роботи та по можливості наукову новизну. 
   Історіографічний огляд повинен містити короткий і конкретний аналіз використаної літератури. При цьому головним є не просто вказати хто і що написав по даній проблемі, а що нового у її вивчення він вніс в порівнянні із своїм попередником та що, можливо, залишилось поза його увагою. 
   Спочатку потрібно спробувати проаналізувати енциклопедичний матеріал та узагальнюючі праці, а далі перейти до монографій та статей, які більш конкретно присвячені даній проблемі. В середині цих підрозділів літературу розглядають у хронологічному плані при чому спочатку вітчизняні, а потім іноземні. Під кінець історіографічного огляду формулюється думка про те, що деякі аспекти проблеми все ще потребують подальшого вивчення, до чого й прагне автор, роботи.
   ОСНОВНА ЧАСТИНА наукової роботи складається з кількох розділів або глав (якщо кожен пункт плану цієї частини ділиться на параграфи). 
Один розділ чи глава присвячені висвітленню окремого питання. Працюючи над описанням основної частини, треба прагнути до того щоб не бути голослівним, щоб Ваші виклади підкріплювались фактами, але не були ними переобтяжені. В кінці кожного розділу чи глави має бути короткий логічний висновок, зробленій на основі аналізу вивченого матеріалу. 
   В заключній частині роботи (до 10% від загального обсягу) містяться висновки та рекомендації що до практичного застосування результатів дослідження. Пам'ятайте, що висновки в кінці роботи не повинні просто повторювати тих висновків, які є в кінці розділів, це повинні бути узагальненні висновки, обов'язково зроблені в результаті Вашого дослідження.

V. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
   Завершує роботу список використаних джерел та літератури, або бібліографія. 
   Хоч такий список міститься в кінці, складати його бажано раніше, тому що необхідно здійснювати посилання на джерела перелічені в тексті роботи. 
   Бібліографічний список відразу дає уявлення про джерельну базу дослідження, вміння автора добирати джерела та його знання історіографії. Цю роботу треба виконувати у встановленому порядку: 
5.1. Спочатку подаються використані джерела у хронологічному порядку. 
5.2.Далі у алфавітному порядку наводиться інша література. Причому, спочатку пишеться прізвище автора, а потім його ініціали. Якщо подається окрема стаття у журналі чи збірника наукових праць, то обов'язково спочатку вказується прізвище та ініціали автора, назва його статті, а вже потім назва, рік та номер журналу із зазначенням сторінок які охоплює необхідна стаття. Якщо автор роботи використовує документи, вміщенні у хрестоматії, то наводиться повна назва документу, а потім точні вихідні данні хрестоматії чи збірника документів із зазначення сторінок, на яких знаходиться документ.   Посилання та цитування 
5.3.Після списку джерел та літератури вміщуються додатки. Ця структурна частини роботи не включається у загальний обсяг сторінок, але не слід зловживати і наводити невиправдано велику кількість додатків. 
У додатках вміщують таблиці з фактичним матеріалом, діаграми, карти, схеми, копії деяких документів, портрети історичних осіб, ілюстрації. 
Кожен документ чи таблиця подається на окремій сторінці під своїм номером з назвою і вказівкою джерела, звідки він походить (якщо це документ). 
 
VІ. ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ ТА ЇЇ НАУКОВО-ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ 
Окрім змісту, важливим критерієм оцінки наукової роботи є якість її оформлення. 
6.1.Наукова робота відкривається титульним аркушем. Далі розміщується план-зміст роботи з назвою кожної складової структури та вказівкою сторінок . 
На цих перших двох аркушах цифри, що означають порядковий номер сторінок не ставляться. Лише на третьому аркуші де розпочинається "Вступ", верхньому правому куті ставляться цифри "З", на слідуючій сторінці - "4" і т.д., включаючи додатки, посилання та цитування.
6.2.Науково-довідковий апарат складається із посилань на джерела та літературу. Без посилання на джерела та літературу робота не може вважатись науковою. Посилання треба робити на всі цифри, дати, цитати, висновки, які не належать автору Існує декілька способів оформлення науково-довідкового апарату. Наведемо один із них, який відповідає сучасним вимогам і найбільш раціональний. Для цього перш за все треба скласти список використаних джерел та лі­тератури що дасть можливість посилатись на відповідне джерело або літературу, так як вони подають під своїми номерами. Наприклад, можна написати так: "Військова старшина й адміністрація одержували також платню грішми:генеральний писар - 1000 золотих, генеральний обозний - 400, військові судді - по 300" [18,с.251] Якщо в роботі використовуються архівні документи, то в бібліографічному списку такі джерела виділяються окремо , при цьому обов'язково вказується повна назва архіву, фонд, опис, справа, та її назва, а в тексті роботи в квадратних дужках ставиться лише порядковий номер джерела та аркуш використаної справи. 
6.3.Свою специфіку має посилання на періодичні видання. Скажімо, Вам необхідно використати статтю з Українського історичного журналу В такому разі в бібліографічному списку потрібно вказати спочатку прізвище та ініціали автора, назву статті, назву журналу, рік та номер видання, означити сторінки, на яких вміщена стаття , а в тексті роботи Ви вказуєте лише порядковий номер даної статті по своєму списку і конкретну сторінку. 
6.4.Якщо використовуються газети, що служать Вам за історичні джерела, то в бібліографічному списку вони виділяються окремо, і записуються під загальним порядковим номером так: 6. Наддніпрянська правда, 1935. В тексті роботи: [6; 18 вер.] Це означає, що автор посилається на газету "Наддніпрянська правда", за 18 вересня 1935 року. 
6.5.При оформленні роботи не зловживайте цитатами, тим більше дуже великими, не прийнято їх наводити по кілька раз підряд. 
6.6.В тому разі, коли використовуються джерела та література на іноземній мові, їх назви в списку пишуть на мові оригіналу. 
6.7.Загально прийнято, що спочатку вказуються державні архіви-республіканські, обласні, районні, за ними - відомчі архівосховища, поточні архіви різних організацій, далі - іноземні архіви в алфавіт­ному порядку за назвою країн 
6.8.Якщо в тексті потрібно навести таблицю, то обов'язково вказується її номер і назва, а також джерело походження інформації. 
В тому випадку, коли автор сам складав таблицю, то зазначається: "Таблиця складена автором" з посиланням на джерела. 
   Додатки, якщо в них є потреба, розміщуються після списку джерел та літератури. В них виносять таблиці, діаграми, карти, схеми, ксерокопії документів. Ілюстрації, портрети і т.д. Сторінки, на яких розміщуються додатки, не входять до загального обсягу роботи, але в них продовжується виставлятися наскрізна нумерація. 
Недоліки: 
- само представлення учасника( ПІП, школа, назва роботи); 
-невміння чітко представити наукову роботу( критерії та актуальність, новизна, внесок дослідника); 
-невміння брати участь у дискусії; 
-недостатньо високе володіння предметним матеріалом при написанні контрольної роботи. 
- реферативний характер, тобто виклад або переказ існуючої літератури, навіть без її аналізу. 
-Ваша робота повинна мати самостійний і оригінальний характер хоча б з окремими елементами наукового дослідження та аналізом відповідних джерел. 
-Якщо готується презентація до наукової роботи, то вона повинна бути допоміжним матеріалом, таблиці, схеми, діаграми, ілюстрації), а не дубляжем виступу учня. 
VІІ. ЗАХИСТ РОБОТИ 
   Повністю завершена робота в зброшурованому вигляді подається до територіального обласного відділення МАН на перевірку науковому керівникові, який пише відгук і виставляє оцінку за зміст роботи. 
   Після цього настає останній етап конкурсу - захист наукової роботи. Він проходить за визначено процедурою на відкритому засіданні секції історії України, на якому присутні члени журі, учасники конкурсу, при чому можуть бути і ті, хто ще роботу лише готує, а також вчителі із шкіл. 
   Для захисту роботи слово надається її автору, який у своїй короткій доповіді (не більше 10 хвилин) повинен повідомити про поставлену проблему, головну мету роботи, її завдання, стисло охарактеризувати історіографію, використані джерела та літературу, сказати про структуру роботи І її зміст, сформулювати свої висновки. 
   Після закінчення виступу автор повинен відповісти на задані питання. Крім членів журі задавати питання мають право всі учасники конкурсу. Відповідати треба конкретно і лаконічно Члени журі виставляють в балах оцінку за захист наукової роботи, підводять загальні підсумки і визначають переможців.

Форма входу
Корисні посилання
Національна дитяча гаряча лініяНаціональна гарча лінія
Календар
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Наше опитування
Оцініть мій сайт
1. Відмінно
2. Добре
3. Непогано
4. Жахливо
5. Погано
Всего ответов: 155
Друзі сайту
Статистика

Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0